Погорілець Галина, вчитель, Комунальний заклад "Кухченський ліцей"

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

«Contra spem spero», - Леся Українка
2022. Сонечко підіймається все вище і вище, розганяючи сірі хмари, щоб створити свіжі акварелі яскравих кольорів. Лютий не такий вже і лютий. Думалось так. Допоки блискавка і грім лютневої ненависті набирали оберту. Злісна хмара нависла над селом і містом; полем та лісом; малим і старим; бідним і багатим… Нещадно влучає громовиця, де її не чекають. Та й хто чекає на такі удари?
Дзвінок від рідного братика з Дружківки чи то налякав, чи заспокоїв: "Галинко, тримайтеся! Ми з вами, як і ви ці роки були з нами." Згуртувались усі.
В біді примирення з усіма приходить блискавично Прикордонна зона і події лютого змусили кожного з нас задуматись над захистом. «Тривожна валіза» напоготові у кожного. Військовим допомагали з усіх сил і можливостей, приймали переселенців, гідно зустрічали-проводжали Героїв-земляків, кропили землю гіркими сльозами, та все ж дивились новини, очікуючи дива.  Найпершою поселилась НАДІЯ, що все швидко мине. Поряд клубочеться ВІРА-нічого немає вічного. І зігріває серце ЛЮБОВ – бо в любові є життя.
2025 р. "Братику, тримайся! - телефоную в Дружківку. – Чи ж отримав посилочку? Хтось та й отримає, - чується нечітко. – Цієї ночі був обстріл. Житла в нас нема… Ми в дорозі…Дочекайтесь…" Короткі гудки обірвали розмову.
Снує свою павутину НАДІЯ – надія на зустріч, на глибокі погляди втомлених очей. Не залишає ніколи ВІРА – прийде всьому край! Світ нас почує! І тільки ЛЮБОВ залишилась вірною супутницею мого життя.
Сонце підіймається все вище і вище, розганяючи сірі хмари, і чується в піднебессі зболене «Contra spem spero»…