Кожен день війни для мене був шоком. Центр рідного Покровська розбомбили, обстріли досі не вщухають. Не розумію, за що гинуть мирні люди. Я та мої рідні засмучені, що таке коїться. 

З міста я не виїжджав, не дивлячись на нестачу води та світла. Гуманітарну допомогу видають регулярно, тож проблем із харчами не було.

Рятує підтримка один одного, тож так і виживаю. Сподіваюсь на найшвидше завершення війни.