За час воєнних дій Зоя Дмитрівна зазнала багато чого. У 2016 році поховала чоловіка. Пізніше будинок отримав пошкодження, які дають про себе знати під час дощу. Жінка досі згадує про пережите зі сльозами на очах і мріє про мирне небо для своїх дітей і онуків.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: