З перших днів війни я живу під обстрілами. Дуже страшно буває, особливо вночі. Росіяни окупували село. Не було води, світла й газу. Були проблеми з продуктами. У мене не було грошей, зняти пенсію я не міг ніде. Потім село визволили ЗСУ. Життя покращилось, я почав отримувати пенсію. Обстріли не припиняються, досі доводиться ховатись під час бомбардувань. 

Мій син нещодавно помер, він був інвалідом. Мені дуже важко. Серце хворе, дуже тяжко все це переживали. Як воно буде далі, не знаю. Дуже хочу миру, більше нічого мені не потрібно.