Мені 33 роки, сім’я в мене велика. До війни проживав у Маріуполі. Перший день війни тяжким запам’ятався. Мені довелось зіткнутися з гуманітарною катастрофою. У Маріуполі не було води, їжі. 

Коли з’явилась можливість виїхати, багато було труднощів: відсутність авто, бензину, великі затори, відсутність зв’язку, ворожі пости. Але ми виїхали.

Зворушили люди, які прийняли нас по дорозі, поки ми їхали на територію вільної України. Ми ночували в селах, і нас люди приймали дуже добре.

Хотілося б бачити нашу країну у межах кордонів 1991 року.