Ми з Пологівського району. У мене є жінка і дворічна дитина. Жили ми гарно – і тут прийшов «русскій мір». Ми переїхали, тому що там зараз неможливо проживати.

Спочатку ми думали, що нічого не буде, що все це - ненадовго. А коли вже росіяни добралися до нашого села, тоді ми все побачили на власні очі і все відчули. У нас маленька дитина, а в селі не було продуктів, бо магазини пограбували. Не було ні світла, ні води. От ми й вирішили звідти виїхати. А батьки жінки досі там проживають.

Дорога важка в нас була. Дуже страшно проїжджати російські блокпости. Ми за 50 кілометрів шляху проїхали 12 їхніх блокпостів. Страшно було з дитиною їхати. 

Тут почали нас підтримувати, нам надають допомогу різні фонди. Я працюю зараз в Метінвесті. Будемо поки що тут жити, а далі - побачимо.

Думаю, що до зими все завершиться, і ми з’їздимо у своє село, побачимо батьків.