Історію подано мовою оригіналу

Пам’ятаю, як у перший день війни над нами ракети літали, страшно було і незрозуміло. Важко було сидіти в окупації, коли не було нічого, ще й окупанти по хатах ходили. 

Шокувало те, як росіяни до нас ставилися, не вважали нас за людей.

У нас відключили світло, воду, а газу в нас і до того не було. Магазини не працювали, люди дещо виносили на ринок. Дуже важко було. Страшно було, коли стріляли. Я дуже переживав за батьків, а потім їх вивіз.

Ще ж нічого не закінчилося. Недавно нас обстріляли. Не можна зараз планувати майбутнє. Хоч би швидше кінець війни! Уже хочеться спокійно пожити.