Поряд з будинком Валентини – окопи. Російські загарбники використовували людей, як живий щит. Інтернету не було, що відбувається в країні, жінка не знала, жила мов у вакуумі. Так пройшов місяць. Найбільше її здивувало те, що росіяни шукали взуття, один з батальйонів не мав чобіт, лише шльопанці. Вивозити людей більш безпечні місця розпочали тамтешні фермери. Не автобусами – звичайними вантажівками. Чоловік Валентини залишився, телефонує рідко.