Ксенія Олександрівна вирішила виїхати з Гуляполя, щоб уберегти дитину від обстрілів

Мені тридцять три роки. До війни проживала в місті Гуляйполе. Ми звідти виїхали, бо я одинока мати з дитиною. 

У перший день війни нам вимкнули світло. Потім почався обстріл, а ховатися не було де. Ми ховалися в сусідів, у знайомих. Просиділи місяць і виїхали. 

Під час війни нам бракувало грошей, а «гуманітарку» не отримували, бо на усіх не вистачало. Медикаментів також не було, їх і зараз немає.

Ми виїжджали на поганій машині. Нас було троє дітей та четверо дорослих. Я з донькою і мамою виїхала в Запоріжжя. Ми у місті орендуємо житло, я тут знайшла роботу. 

Шокувало те, що я бачила, як окупанти зайшли в Пологи.

На мою думку, війна триватиме роками. Звісно, хочеться, щоб вона швидше закінчилась, бо хочеться додому.