Спочатку війни і весь час окупації дитина була в Херсоні. Кожного дня чули вибухи. Під час вибуху поруч з сільгопсінститутом дуже налякало червоне від пожежі небо, також детонація кожного разу від вибухів на Антонівському мосту. Весь час дитина була ізольована від цивілізації і провела в будинку, не виходячи з нього. Була загроза примусової депортації та проведення щодо нас фільтраційних заходів. Найважніша була задача вижити і зберегти дітей. Не вистачало ліків, їжі.