Мій брат - військовослужбовець. Був поранений. Після поранення взяв з мене обіцянку, що я виїду з міста і вивезу дітей у безпечне місце. Я виховую дітей сама, і брат мені дуже в цьому допомагав.

Найважчим було бачити обстріли міста і загибель мирних мешканців.

На початку вторгнення спорожніли прилавки в магазинах, але більше лякала відсутність ліків в аптеках.