З перших днів війни моє місто було під обстрілами. Моя сім'я знаходилась 9 місяців в окупації, бачили прильоти ракет, пожежі, роботу ПВО, почували себе, як у тюрмі, бо місто було ізольоване, виїхати не було можливості. Кожень день знаходились під обстрілами. Змогли виїхати лише, коли ЗСУ звільнили Херсон. 21 листопада 2022 виїхали евакуаційним потягом в місто Черкаси, де зараз і перебуваємо. Найважче було переживати щоденні вибухи і страх, що можеш не дожити до наступного дня. Кожен день нові труднощі: немає світла, води, інтернету, зв'язку, тепла, роботи. І коли полагодять, не відомо.