Я з міста Дергачі Харківської області. До війни працювала, а діти ходили до школи. 

Наше місто розташоване неподалік від Харкова, тому ми добре чули, як його бомбили.

У Дергачах внаслідок обстрілу зруйнований будинок культури. 

Ми виїхали до рідних. Найтяжчим було очікування звільнення нашого міста. Це сталося восени. В жовтні ми повернулися додому. У нашому будинку не було пошкоджень. 

Хочеться, щоб до весни війна закінчилася і ми змогли повернутися до звичного життя. Хочу, щоб діти змогли ходити до школи, а я – на роботу.