«Вранці підвівся і дізнався, що почалася війна від доньки. Їй написали з роботи», – розповідає Сергій Сидоренко із Кам'янського. Коли бойові дії почалися в їхньому селищі, то він думав, що все швидко минеться, але обстрілів ставало дедалі більше. Їхній населений пункт знаходиться в сірій зоні, з одного боку стоять українські військові, з іншого — окупанти. Снаряди постійно літають над селищем у дві сторони і до них також прилітає. «Снаряди рвалися, уламки літали, у підвалі не висидиш, бо холодно і сиро», - згадує чоловік. Спочатку з селища виїхали донька із онукою, потім син приїхав і забрав дружину Сергія. Він же до останнього не хотів залишати своє господарство, але коли снаряди почали падати вже на городі, то він вирішив залишити і курей і качок, і виїхав до Запоріжжя. У селі залишилися сусіди, які доглядають його будинок, щоб захистити від мародерів. Кажуть, що шибок у будинку вже немає, але сам будинок ще стоїть.