Прокинулася від вибухів вдома, дивилася у вікно як масово виїздили автівки з людьми. Відсутність світла та опалення. А найстрашніше - це повідомлення про людей, які загинули на війні, про дітей. Дякувати Богові, з харчів у нас все було.

Живу з родиною, але бачу їх рідко, оскільки стала військовослужбовцем. Розчулила допомога моєму синові в школі від вчителя та від місцевих родин.

Про війну нагадують шматочки від градів, які знайшла у дворі будинку в Харкові.