Олена, як і більшість українців, не вірила у те, що почнеться велика війна. Що Чернігів опиниться на межі гуманітарної катастрофи. Коли всі свічки були спалені, а нічні морози не давали спати у підвалі, зрозуміла – настав час рятуватися. Сіла в евакуаційний автобус і поїхала... в нікуди.