Катерині Сергіївні довелося зі своєю сім’єю виїхати в Запоріжжя. Облаштовуватися на новому місці було складно, однак вдалося. Катерина дуже вдячна за допомогу волонтерам

Мені 36 років. Ми з Пологівського району Запорізької області. До війни було все добре: ми працювали, діти до школи ходили. 

Коли почалася війна, було незрозуміло, що робити далі. Не дуже хотілося залишати рідну домівку, але довелося виїхати. 

Зараз ми в Запоріжжі. Найскладніше – жити далеко від свого дому. Емоційно складно. Робота є, дохід поки що стабільний. Ми дуже вдячні волонтерам за гуманітарну й матеріальну допомогу. Все нормально, лише військові дії насторожують і бентежать.

Батьки й брати залишилися на окупованій території. Немає змоги постійно з ними спілкуватися. 

Після перемоги хочеться бачити майбутнє щасливим, спокійним, розміреним.