Війна застала мене вдома, я почула вибухи. Живемо, як на діжці з порохом. Не хочемо виїжджати, не хочемо залишати свій дім. Тут наша земля, нікому більше ми не потрібні.
Найскладніше – коли починаються обстріли, вибухи.
Взимку ми на вулиці ліпили з цегли пічку. Гуманітарку видають різноманітну. Дякую усім благодійним організаціям: Фонду Ріната Ахметова, Червоному Хресту, «Адрі».
Люди вмирають часто, сусіди майже всі повиїжджали. Не знаю, що буде далі.