Мені 40 років, моїй дружині – 30, у нас троє діток. Жили ми до війни в селищі Степногірську. В перший день війни дуже багато військової техніки проїжджало повз наше селище.

Я не міг навіть подумати, що Росія може на нас напасти.

У нас не було ні світла, ні води вдома. Тому ми через десять днів після початку війни переїхали до Запоріжжя. Наше селище не було окуповане, тому виїхали без проблем.

Наймолодша донька народилася за місяць до війни. Зараз їй два роки, вона не ходить у садок. А старші діти не ходять у школу. Якщо чесно, я навіть не беруся думати про те, що буде в майбутньому.