Я студентка Дніпропетровської академії спорту. Сама із селища Гвардійське Дніпропетровської області. Живу в гуртожитку.
24 лютого я була з родиною вдома. Війна почалася дуже несподівано. Довелося виїхати у приватний будинок – на дачу. Головні труднощі - фінансові: втрата роботи, нестача коштів. Лякала невідомість, страх за власне майбутнє.
Найбільше шокував випадок, коли було влучання російською ракетою навпроти нашого гуртожитку на Набережній Перемоги. Це була страшна трагедія для всього міста і для країни.
Приємно було отримувати підтримку від благодійних фондів, у тому числі і від Фонду Ріната Ахметова. Було багато небайдужих людей за час війни.
Дякувати Богу, всі мої рідні і близькі живі, але було багато стресових ситуацій, тому психологічний тиск війни дуже відчутний.
Я стала більше цінувати своїх рідних, все те, що маю, кожен момент життя, адже у будь-який момент все це можу втратити. Буду жити далі і сподіватися на краще.
