Вранці 24 лютого відчула вибухи у місті та стало страшно. Пізніше у нашій квартирі повилітали вікна від вибуха.

Ми прожили в окупації 4 місяці. Перший місяць був дуже тяжкий, не було готівки, так як всі гроші були на картці, не було за що купити навіть хліба, були постійні черги з ночі до банкоматів, закрилися АТБ, Сільпо.

Я знаходжусь в декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, другій дитині було 5 місяців, не було памперсів, та їжі дитині. До нас багато людей їхало з Маріуполя, все скупляли в магазинах, потім їхали далі.

Дуже страшно і тяжко було покидати рідну домівку, їхати через десятки російських блокпостів, щоб потрапити на вільну Україну. Та найбільшим бажанням було виїхати з окупованої території.