У 2014 році ми виїхали із Донецька у село Покровське. Коли розпочалася повномасштабна війна, було страшно. Найбільше шокували обстріли і влучання. 

У нас були труднощі з водою. Упав рівень води у водосховищі, але через тиждень усе налагодилось. Були проблеми зі світлом. Ми отримували гуманітарну допомогу. Батьки змінилися, у них став інший характер.

Ми збираємо полуницю і продаємо її. Тобто у нас сезонна робота. В інший період року ми живемо на гроші, які виплачують для внутрішньо переміщених осіб і маємо підробітки. 

Мені допомагає відволіктися мотоцикл і спілкування з друзями. Я навчаюсь на агроінженера. 

Я вважаю, що війна закінчиться дуже скоро. Хочу заробляти на життя, годувати родину і жити звичайним мирним життям.