Я був вдома, збирався на роботу. Про війну дізнався навіть не з новин, а з дзвінка друга. Спочатку відчував щось типу страху і розчарування, адже дива не сталося. Найбільше дратувало нерозуміння всього, що відбувається.

У перші дні були проблеми з доставкою продуктів та ліків, але незабаром доступ до них стабілізувався. Все стало нормально, окрім зростання цін.

Я втратив роботу, тому живу разом з батьками. Працював інженером, зараз шукаю роботу через портали. Поки безуспішно. Також я не отримую допомоги в контексті соцзабезпечення.

Оскільки моє хобі – фотографія, я веду візуальний щоденник міста. Знімаю, як змінюється реклама, «оформлення» пам’ятників, трохи збираю елементи використання патріотичних форм у маркетингу. Це все - так, для майбутнього.