З початком війни ми були вимушені покинути рідну домівку, щоб вберегти дитину від жахів вибухів, дати змогу навчатися та ходити до школи. Син пішов у 7 клас, де багато нових предметів. Довелося сину розлучитися з татом, сестрою, бабусями, жити в нових умовах, змінити звичне оточення...

Найбільш важким була розлука з сім'єю: ми розкидані по різних містах та країнах. Покинути роботу, дім, пристосовуватися до нових умов, людей, шукати прихисток, гроші на одяг, їжу... Вдома залишили пристарілу мати, весь час переживати за неї. Старшу дочку відправили в незнайому країну... Складно все це.

Зіткнулися з нестачею потрібних медикаментів хворій матері, скоротили витрати на їжу. Шукали, де отримати продуктові набори, з ночі стояли в черзі за гуманітарною допомогою.