Жили з дітьми в підвалі на Салтівці м.Харкова майже місяць. Не виходили взагалі через постійні обстріли, виїхати також не могли, бо ніхто туди не хотів їхати, а авто в нас немає. Пропадало опалення та світло. В будинок потрапила ракета, вибило вікна. В нашій квартирі уламок розбив вікна, люстру та меблі. Було дуже страшно... В доньки від підвалу загострилась алергія... Після приїзду до Полтави, лікувалась в стаціонарі обласної лікарні в алергології.

Шокувала безвихідність, відчай від того, що не було безпеки для дітей і не могли тривалий час виїхати із-за постійних обстрілів. Найбільш страшно стало, коли почали літати літаки і скидати авіабомби поруч.

В доньки почався риніт, кашель та дерматит. Лікування стало можливим лише в стаціонарі м.Полтави.

Виїжджали під обстріли, бачили руїни, розбиту власну школу і садок.