Я живу із сином, він теж інвалід здоров’я, а я інвалід 1 групи, неходяча. Коли все тут почалося, моя 11-річна онука сказала, що солдати приїхали та їдуть на гору. Вони, певне, були проїздом. Ми живемо під горою, вони стояли тут на горі біля нас.

Як згадаю, як нас обстрілювали, то мені погано стає. Навіть земля пахла цим усім металом від снарядів. Страшно ставало. Люди ховалися в підвалах. Хто там стріляв, я не знаю.