У мене чоловік пропав минулої осені. Вирушив до Донецька, там у нас живе і працює теслею старший син Анатолій. Поїхав ще у жовтні 2017-го машиною, побував у сина і вже повертався. Дуже поспішав. Ми були постійно на зв'язку, і я знаю, що до українського блокпоста він не доїхав. Зв'язок зник – і все. Ми зверталися до міліції, до міжнародних організацій. Глухо. Але я вірю, що він живий.

Як ми живемо? Перезимували, можна сказати, дивом. Без газу ми вже кілька років. Навіть квартири в багатоповерхівках опалюють буржуйками. Грошей на купівлю вугілля і дров немає. Тільки полагодили вікно – як на голову обвалюється стеля… У будинку вічний ремонт.