7 квітня 2022 року я поїхала з дітьми в нікуди, потрапили до поїзда до Івано-Франківська. З вокзалу за допомогою волонтерів потрапили до школи, а потім через 4 дні нас відвезли до школи у селі, де ми й досі мешкаємо.

Я вдова із 2018 року. Настрашнішим були страх, смерть сусідів, знайомих, сім'ї однокласника сина. Ми стикнулись з нестачею всього, особливо в перші дні.