Мене звуть Ганна, мені 16. В моїй сім’ї семеро чоловік – я, батьки, 1 рідний брат, другий сводний брат і 2 сводні сестри. Я проживаю в прийомній родині з трьох років, в нас дружня родина, допомагаємо один одному в усьому. Я ходжу в школу в 11 клас з братом, сестра Валя ходить в 4 клас, а Христина – в 8. 

Коли почалась війна, нашу домівку окупували ще з першого дня. Ми пробули в окупації 8-9 місяців, за цей час над нами літало дуже багато російських ракет та самольотів, біля нас попадали в сусідні дома. Коли ми виїжджали, ми стояли три дні в черзі на дорозі. Ми направлялися на Запоріжжя. Потім ми в Запорожжі ночували в садках два дні. А вже потім поїхали до Житомира. Наразі наша домівка окупована до сих пір. 

Я би дуже хотіла, щоб в Україні був мир, і хотілося би повернутися додому. Я би дуже хотіла собі для навчання ноутбук, але якщо це дорого, то я би хотіла укулеле (це така маленька гітара). Слава Україні!