Ольга виїхала з сином з Бахмутського району не тільки через постійні обстріли. Сину потрібні були ліки, а купити їх було ніде

Ми з Донецької області, Бахмутського району. У мене є дорослий син, він інвалід з дитинства. Я працювала на підприємстві бухгалтером.

Коли почалась війна, ми перестали ходити на роботу. До банкоматів були черги, в аптеках черги, ліків не було. У сина періодично приступи, йому без психотропних ліків не можна. Коли моє підприємство запропонувало виїхати, ми поїхали. На лінії фронту залишилися мої батьки, сестра. Я за них хвилююсь дуже.

Зараз ми у Жовтих Водах. У мене немає надії на майбутнє. Я залишилася без роботи. Житло ще є, та невідомо, що буде далі, бо постійні обстріли. Піти на роботу зараз не можу, тому що ні з ким залишити сина.

Я мрію навесні повернутися додому, але нашого підприємства немає, роботи немає, пів міста розвалено. Я не уявляю, що буде далі.