24 лютого дитині відмінили заняття в школі. Ми не вірили, що таке може бути. Думали, що це дурна помилка. У Бахмуті почалися страшні речі: почали зникати продукти, хімія, за милом потрібно було ганятися по всьому місту. Ми закуповували все, що могли, продукти в підвал зносили. А потім нам прийшлося виїхати, бо почали прилітати ракети.

Шокувало, коли почали падати ракети і вбивати мирних людей, які ні в чому не винні. Це було страшно.

У батька моєї молодшої дитини є рідні на Черкащині. Ми їхали сюди цілеспрямовано. Виїжджали самі. Спочатку, коли ми приїхали, тут було багато допомоги. Допомагали нам і гуманітарні штаби, і від Фонду Ріната Ахметова ми отримували допомогу. Всім велике спасибі.

Вся моя рідня роз’їхалася. Усі залишилися без домівок, без нічого. Нашого міста взагалі немає, і це дуже важко переживати психологічно.