24 лютого Валентина прокинулася від новини про війну та від звуків вибухів. Страх, розгубленість, невідомість - усе змішалося в одну мить. Валентина з дочкою вирішили виїхати з Києва в область, подалі від лінії вогню. Але не могли залишатися осторонь. Із підручних матеріалів - старих футболок, тканин, що траплялися під руку, - вони почали плести маскувальні сітки. Коли ж за 10 днів Валентина повернулася до рідної столиці, доля звела її з волонтерським осередком “Чарівні ластівки”. І з того часу - день за днем, сітка за сіткою - Валентина працює разом з ними.