Ірина працює у центрі реабілітації дітей у місті Васильків. Коли ворог підійшов до міста, їй ніколи було боятися. Ірині не вистачало часу для всіх справ – пошуку медикаментів, предметів гігієни, продуктів, отримання та розподілу гуманітарки. Зрештою, доставки всього цього людям, які самі не могли ходити. Батьківська група у месенджері перетворилася на гуманітарний чат, де були і прохання, і пропозиції допомоги. А з вересня Ірина знову повноцінно зайнялася центром, де діти з особливостями розвитку отримували допомогу психологів, відвідували басейн і розвиваючі групи. “Що б не відбувалося, діти не дають нам опускати голову”, – каже Ірина, сама мати двох бійців ЗСУ.