Залишившись у місті, жителька Охтирки допомагала містянам, випікаючи хліб

Я зранку 24 лютого встала, і тут мені сусід зателефонував і каже, що почалася війна. Я не повірила. А ми живемо майже на окраїні Охтирки, і тоді почули вибухи. Літаки літали, був просто жах!

Мені дуже тяжко про це все розповідати. У моєї подруги дім розбило: впала бомба і порозбивала тут все. Слава Богу, що вони живі залишилися і встигли в погріб втекти. У нас там чоловіка брат живе, все розбите, вікна розбиті.

Хліба не було, ми самі пекли його. Старалися своїми силами виживати, а гуманітарну допомогу майже нам не давали. У нас свій дім, то була своя вода. Світло відключали, звісно, але ми якось пережили все це. Всі мої рідні були тут, ніхто не виїжджав.

Я працюю - ми хліб пекли і готували там всім. Місяць не ходила на роботу, а потім почала ходити. Дуже нервувала, пила сильні пігулки, бо валеріана не допомагала. Якось відволікалися розмовами. 

Ми думали, що це буде тривати пару тижнів, але вже рік пройшов.

Я думаю, що наші хлопці сильні, ми маємо перемогти і зустріти перемогу. Все у нас буде добре, і якщо всі дружні будуть, то все відновлять. Були б здоров’я і мир, а інше все прикладеться.