Мені 44 роки. У мене є двоє дітей. Ми живемо в місті Охтирка Сумської області. 

Уранці 24 лютого я збиралася на роботу. Глянула у вікно й побачила пожежу. Потім старша дитина отримала повідомлення зі школи, в якому йшлося про те, що через війну заняття скасовано. Я не могла в це повірити. 

Росіяни активно бомбили Охтирку. Ми вдень і вночі сиділи в підвалі.

Потім снаряд розірвався поряд з будинком. Тепер наше житло зруйноване. Окрім цього, я залишилася без роботи. Не знаю, як далі жити. 

Ми на деякий час виїжджали з міста, але вже повернулися. Чекаємо на перемогу. Хочеться жити, як раніше, працювати. Хочеться, щоб діти ходили до школи й у садочок.