Паламарчук Дарина

11-а клас, Костопільський ліцей №2 Костопільської міської ради Рівненського району

Вчителька, що надихнула на написання – Киріша Ірина Пилипівна

Я українка і це моя суперсила!

Наша земля, Україна, завжди славилася своєю красою, багатством культури та могутністю духу. Я – українка, і саме це є моєю суперсилою. Три роки тому, восени 2020 року, почалася серія великих політичних змін в Україні. Наша країна повстала проти корупції, беззаконня та недоліків у роботі владних структур.

Щире бажання багатьох українців побудувати справедливе, сильне і процвітаюче суспільство стало запалом, що об'єднало мільйони сердець.

Як українка, я відчуваю цю енергію та підтримку, яка йде від моїх співвітчизників. Люди надихають мене своїм патріотизмом, мужністю та відданістю Україні.

24 лютого 2022 року, коли Російська Федерація знову оточила нашу країну військами і розпочала агресивну війну, відбулася найсуворіше випробування нашої державності та національної єдності. Цей ворожий напад не ослабив нашого духу.

Я пишаюся своїми співвітчизниками, які добровільно встають на захист нашої країни. Наша армія, громадські активісти та звичайні люди на передовій – справжні герої, які докладають максимум зусиль, щоб зупинити російську агресію.

Я хотіла б розповісти про мого сучасного героя. Це мій тато, який знаходиться у лавах Збройних Сил України.  Мій тато пішов на війну ще весною 2022 року. Наш герой зараз знаходиться на Сході. Він старший бойовий медик та молодший сержант. 

Його сміливість, відданість та сильний характер - це те, що відображає дух українського народу. До повномасштабного вторгнення російської федерації мій тато працював на звичайній роботі, а зараз він військовий, який захищає мою домівку та мене. Я не можу передати словами, наскільки сильно я та моя сімʼя чекає коли закінчиться війна і мій тато повернеться додому.

Проводячи час із своєю бабусею та слухаючи її розповіді про минулі часи, я аналізую власне коріння і сенс своїх починань. Я розумію, що тато воює за свободу кожного з нас, за те, щоб наша держава цвіла і розвивалася.

Наша суперсила – це наша єдність. Український народ стоятиме пліч-о-пліч, як одне ціле, поки існує загроза. Ми показуємо світу, що маємо гідність, волю та незламність.

Ми українки – жінки, що ніколи не здаються, завжди борються за свої права та ідуть вперед. Бути українкою - це дар, який я ціную найбільше у своєму житті. Моя суперсила полягає в любові до рідного краю та поваги до своїх предків. Тому я буду завжди пишатися своєю національною приналежністю та робити все можливе для того, щоб зберегти і прославити нашу культуру і традиції. Наша нація має потужний потенціал, і саме ця сила допомагає нам витримати будь-які труднощі. Ми переможемо, досягнемо миру та процвітання!