У Маріуполі Ірина жила разом із молодшою донькою, чоловіком та собакою. Старша дочка була в Києві. Ірина весь час намагалася їй дозвонитися. Але зв'язку не було.
"Минуло два тижні. День за днем проходив у страху. Наш собака такими очима постійно на нас дивився. Їв все. І хліб, і макарони. Коли закінчився корм, врятував сусід, приніс свої запаси", - розповідає жителька Маріуполя Ірина.
Весь цей час люди намагалися виїхати. Проте вони майже всі поверталися. Місто було в оточені.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.