Олександр з бабусею був змушений покинути рідний Слов’янськ, який регулярно піддавався обстрілам

Про початок війни ми дізнались, коли були вдома у рідному Слов'янську. Під обстрілами нам довелося покидати місто на евакуаційному потязі.

Дорога стала важким випробуванням для нас, адже впродовж всієї дороги до Львова наш потяг обстрілювали.

Через два дні тяжкої дороги ми прибули у Львів, і нас поселили у шкільний спортзал, де було дуже холодно.

Найбільші труднощі у нас виникли з житлом, адже багато людей не хотіли нам здавати квартири, або завищували переселенцям ціни на стандартне житло в декілька разів. Ще ми відчували дефіцит продуктів, бо нам не видавали гуманітарну допомогу.

Наша родина не разом, адже мама залишилася у Слов'янську, а я живу з бабусею. Мені дуже сумно читати новини про обстріли рідного міста.

Я – школяр, тому не працюю, а бабуся – пенсіонерка.