Я собі спала спокійно, мене розбудив вибух неподалік. Потім із дзвінка від вчителя, дізналася, що моя дитина у школу не йде, розпочалася друга війна, яку ми пережили ще у 2014 році.

Труднощі були великими. З дитиною, яка має інвалідність на руках я не знала, що робити і куди дітися. Нас примусово евакуювали в інше місто подалі від подій. Але від війни далеко не сховались, вона була по всій країні. Шокувало найбільше, те, що неподалік від нас ракета влучила у будинок.

Ми виїхали лише с двома рюкзаками одягу та документами. Нас прихистили гарні люди й дали все на деякий час необхідне. Потім нам почали допомагати усякі організації с гуманітарною допомогою. Мої рідні залишилися удома далеко від нас. Тепер ми допомагаємо людям таким як ми, які залишилися у скрутному положенні. Приємні і зворушливі моменти були тоді, коли допомагаємо людям у біді. І чуємо вдячність від різних людей. Зараз я є волонтером. До війни я займалася керамікою. В мене є трагічні спогади, які розпочалися ще з 2014 року. Були передчасні пологи і дитина народилася на 27 тижні. Після цього ми усі два місяці були у лікарні у яку потім влучив снаряд. І після цього я дізналась, що в моєї дитини діагноз правосторонній геміпарез. А зараз багато рідних вже не з нами із за цієї війни.