У нас в селі ракети літали. Третього серпня цього року мене поранило осколком. Ми пережили окупацію, дочекалися, поки нас звільнили. Тепер нас обстрілюють кожен день з того берега. Звісно, це на здоров’я вплинуло: психіка порушена, ще й син на війні, і чоловік воював. Я випиваю по дві таблетки валер’янки - так переживаю.

З їжею у нас проблем немає. В окупації води не було, а зараз нас усім забезпечують. Хімію, продукти і брикети нам дали. Мрію, як війна закінчиться, приїдуть мої дітки додому - тоді все буде добре.