Максим і не думає виїздити з рідного села попри те, що сусідній населений пункт вщент зруйнований окупантами. Сподівається на близьку перемогу і швидку відбудову держави.

Мені 33 роки, живу в селі Стара Іванівка Сумської області, нікуди не виїжджав.

24 лютого я поїхав на роботу до міста. Перший день був дуже гучний - мені довелося тікати в село.

Від обстрілів ховалися. Непокоївся за рідних і близьких. Багато моїх родичів живе в Охтирці.

Наше село дуже сильно обстрілювали. Хвилювалися за майно. Літаками нас бомбили. Ми щоночі чекали на літаки.

Не було світла, доводилося пробиратися в місто по продукти, поки деякі магазини ще працювали.

У нас поруч є село Климентове - воно було повністю розбите окупантами. Це, звісно, дуже шокувало.

Дехто виїжджав, дехто залишався. Але ті, що виїжджали, то вже повернулися. Я навіть не думав про від’їзд. Працюю автослюсарем, отримую мінімальну зарплатню, але намагаюся і цього триматися.

У майбутньому потрібно відбудувати свою країну по-новому і вже не допускати загарбників ніяких. Відбудовувати так, щоб скрізь був порядок, не було корупції.