Наше місто в окупації. Ми ледь змогли виїхати з нього під обстрілами. Повернутися додому немає можливості. Намагаємося виживати і виховувати сина. Найважчим було в окупації, купа окупантів в місті, постійні вибухи. А ще покинути свій дім, бачити сльози дитини "Мамо, я не хочу помирати". На початку окупації не було готівки, магазини були спустошені.