Перед війною у нас було багато проблем, я тоді захворіла. Звісно, у війну ніхто не вірив, всі були в шоці.
Чесно сказати, певних труднощів не було, тільки і того що іноді були проблеми з медикаментами: дістати, купити. Фінансово було трошки важко. Ми взагалі така сім’я, що ми не дуже жаліємося: хліб є - і цього достатньо. А є люди, які взагалі без нічого залишилися.
Мене шокувало, що коли ми отримували гуманітарну допомогу, там люди кричали один на одного, навіть билися. Скандалили. Оця якась злоба людей мене шокує.
Хочеться, щоб війна скінчилась. Чим швидше, тим краще. Але це не від нас залежить. Хочеться, щоб швидше все налагодилося. Тільки скільки ж буде роботи: все потрібно буде відновити.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.