Я з міста Покровськ Донецької області. Мені 69 років. Коли трапилася війна, ми виїхали до Болгарії - там були два місяці, потім повернулися в Одесу. Стали там ВПО, отримуємо гуманітарну допомогу. 

У нас в Покровську теж прилітає. І готель розбили, і соціальний дім, і будинки поруйновані є: і багатоповерхівки, і приватні.

Біля нас запеклі бої - Авдіївка недалеко. Віримо, що наші хлопці не пропустять їх, бо далі вже Селидове і Покровськ.

Наразі я з онуками і правнуком в Одесі, а діти вдома. Кажуть, що нікуди не поїдуть з Покровська. Це наше рідне місто. Надіємося, що все буде добре і ми скоро повернемося додому.

В Одесі люди дуже гарні, всі нам співчувають. Тут дуже багато переселенців: і квартири нам надавали, і допомога була речами. Від Фонду Ріната Ахметова получили гарні набори. І не тільки їжу дають, а ще і засоби гігієни. Немає на що скаржитися, нам тут добре.

Мрія одна - повернутися додому. Тільки додому хочеться, більше нікуди.