Я зараз на пенсії, але до війни я ще працювала в агентстві нерухомості. Коли почалася війна, все закінчилося. Біля будинку впала бомба, вилетіли всі вікна. Дякую владі, дякую Фонду Ріната Ахметова – привезли плити, плівку. Все це безоплатно, потім дали продукти, я дуже вдячна. 

Я весь час у Запоріжжі, діти виїхали за кордон, до Польщі з маленькою моєю онукою, а я з котом залишилася. Скільки зараз горя навкруги… Я кожен день плачу. З першого дня війни все - як в тумані. Нам же не вірилося, що таке може бути, тому у нас був просто шок. Ми не розуміли, що робити. Три місяці була внучка тут, а в кінці травня вона з батьками виїхала.

Нас дуже шокувало, що б’ють по мирному населенню, просто вибивають наш народ, знищують все. Скільки горя нам принесли! У знайомої син пішов добровольцем, безвісти пропав. Дуже багато горя зараз в Україні!

Але мене вразило, що всі такі дружні у нас. Коли попала бомба біля будинку і майже в усіх вибило вікна, люди бігали по квартирах, питали, чи всі живі.

Дуже мене вразила влада. Все було організовано швидко, приїхали пожежні, швидка, поліція. Потім швидко позабивали вікна, усі один одному допомагали. Народ у нас незламний, так що все було добре. 

Знаєте, в мене свати росіяни, ми не спілкуємося, тому що вони за Росію. Я перестала ходити до церкви московського патріархату, і добре, що зараз підняли це питання, тому що вона несе тільки неспокій в людські душі.