Я жила у Логачовому, під Луганськом, а у 2018 році переїхала до Станиці. Ми жили добре, заробляли, святкували весілля, але в одну мить все припинилося.

Я отримувала продуктові набори від Фонду Ріната Ахметова, Червоний Хрест привозив дрова в мішках, "Пролісок" давав гроші, і я купила дрова.

Коли у нас почали стріляти, це був жахливий день, я не виходила з дому. Нам під бомбардуванням привозили хліб із міста. Коли на городі впав снаряд, там усе спалахнуло. Ми набирали воду і носили гасити вогонь, бо все горіло, 30 чи 40 соток.

Був випадок, коли я стояла в черзі, щоб отримати пенсію. І раптом як вистрілили! Ми всі аж присіли. Намагаюся нікуди не ходити, тільки на лавці можу посидіти – і додому.