Коли війна почалася, я була на заробітках у Москві. Приїхала додому і все побачила на власні очі, що відбувається і де. Дуже жорстко й невимовно. Дуже-дуже страшно.

Нам не було коли розмовляти. Ми дітей рятували

Ми майже постійно в підвалах ховалися. Нам не було коли розмовляти. Ми дітей рятували.

Потім довелося залишити свій будинок. Усе життя живеш на одному місці, до чогось прагнеш, а потім в одну мить усе руйнується. У моєму віці почати все з нуля дуже важко.