Правденко Іванна, 9 клас, Великокобелячківська гімназія Новосанжарської селищної ради Полтавської області

Вчитель, що надихнув на написання есе - Хавер Людмила Валеріївна

«1000 днів війни. Мій шлях»

Війна – це завжди біль, втрати й страх, але водночас це й мужність, єдність і надія. Коли 24 лютого 2022 року розпочалася повномасштабна агресія, я, як і мільйони інших українців, опинилася на перехресті. Ці 1000 днів війни стали для мене справжнім випробуванням, яке змінило моє сприйняття світу і власного місця в ньому. Сьогодні я хочу поділитися своїми думками про ці дні війни, які стали частиною мого життя. Я школярка, і ці дні навчили мене багато чому.

Коли я думаю про 1000 днів війни, я згадую, як все починалося, і як моє життя змінилося внаслідок цих подій. З початку війни я відчувала тривогу і страх.

Новини приходили з кожної телевізійної програми, і я не могла повірити, що це відбувається насправді. Ці дні війни стали для мене не лише часом страждань, але й часом навчання. Перші дні були найскладнішими. Я пам’ятаю, як у нашій школі оголосили про дистанційне навчання. Це стало новою реальністю. Замість звичних уроків ми сиділи вдома, і я часто відволікалася на новини. Я боялася за своїх друзів і рідних, які залишалися в зонах бойових дій. Саме тоді усвідомила, як важливо мати друзів, які можуть вислухати і зрозуміти.

Ми разом обговорювали наші страхи, мрії про майбутнє і сподівання на мир.

Протягом цих 1000 днів я також навчилася цінувати прості речі. Кожен день, коли ми могли зібратися разом, посміятися чи поговорити, став для мене справжнім святом. Я зрозуміла, як важливо підтримувати один одного, навіть якщо навколо панує хаос. Війна принесла багато непевності, але також вона дала мені сили. Я почала більше дізнаватися про свою країну, її історію та культуру. Я стала більш свідомою громадянкою, і це надихає мене мріяти про краще майбутнє.

Я вірю, що ці 1000 днів війни не пройдуть даремно. Ми, молоде покоління, будемо продовжувати боротьбу за мир і справедливість.

Я сподіваюся, що одного дня ми зможемо згадувати про ці дні не з сумом, а з гордістю за те, що змогли вистояти. Ми все обов’язково відбудуємо! Наша нація незламна, працьовита, дружня, гостинна, сильна, щедра, співуча, і ніхто її не здолає, бо в нас є сила, а сила – в єдності. Нам є чим пишатися, нам є заради чого жити. Сьогодні, як ніколи, актуальні слова Великого Кобзаря:

Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава і воля святая!

Слава Україні! Героям слава!