Мені 66 років. Я з Дружківки. Нікуди не виїжджав, постійно вдома. Я робив у водоканалі, нам давали гуманітарку, нормально все було. Що хорошого - запам’ятовувати війну? Треба хороше запам’ятовувати, що було. Робота була – це приємно. Ми тут все робили. 

Дітвора виїжджала, зараз повернулися. Одна донька в Краматорську, інша - в Полтаві. Старша в Ужгороді була, зараз в Краматорськ повернулася.