Надія згадує, як востаннє гуляла парком у рідному Покровську і думала, яке в неї гарне місто. Прямо на очах жінки Покровськ день за днем руйнувався. Ракети били по будинках неподалік. Залишалося лише накриватися ковдрою та молитися. Родина переїхала до Дніпра, але дуже сумує за рідним домом.